Мені дуже подобається наступна історія - вона нагадує про те, що по своїй природі, люди схильні віддавати і піклуватися оточуючими - особливо діти. Історія взята із книги "Благосостояние будущего", Бреда Де Хейвена:
"Колись я працював волонтером в лікарні. Серед наших пацієнтів була дівчинка на ім'я Джанесса. У неї була рідкісна і важка хвороба. Єдиною надією на одуження було переливання крові від її п'ятирічного братика, який чудом вилікувався від тієї ж хвороби, і в його крові виробились антитіла, які здатні перемогти цю хворобу. Сталося так, що я опинився в кабінеті лікаря в той момент, коли лікар пояснював обставини хлопчику і запитав чи згоден він віддати кров сестрі.
Хлопчик на мить задумався, глибоко вдихнув і відповів: "Звичайно, якщо її це врятує, я віддам їй свою кров". Розпочався процес переливання крові. Хлопчик лежав на ліжку поряд з сестрою. Коли її щічки стали розовіти, він посміхнувся, як і ми всі - та в мить побліднів і його лице виглядало наляканим.
Він глянув на лікаря і тремтячим голосом запитав: "Я вже начинаю помирати?".
Виявляється, хлопчик думав, що для того, щоб спасти сестру, йому доведеться віддати їй всю свою кров".